РМО вчителів історії та правознавства

Підготовка до нового навчального року

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. 8 КЛАС

Програми   (набудуть чинності у 2016/2017 навчальному році)

Історія України

Кількість годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1	ВСТУП. Середньовічна спадщина України. Основні події і постаті. Ранній новий час Особливості ранньомодерної доби в історії України.	Учень/учениця: • показує на карті українські землі на кінець XV ст.; • характеризує особливості Раннього нового часу в історії України; • визначає періодизацію та види джерел історії України в Ранній новий час; • пояснює, застосовує терміни і поняття: «Ранній новий час»; «Ранньомодерна доба».
Розділ І. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в ХVІ ст.
9	Політичне становище українські землі у першій половині ХVІ ст. Соціальній структура суспільства. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Василь-Костянтин Острозький. Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування. Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українські землі. Українське козацтво. Перші Січі. Дмитро Вишневецький. Запорозька Січ – козацька республіка. Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану. Козацькі війни кінця ХVІ ст. Практичне заняття Повсякденне життя представників основних верст суспільства. Церковне життя. Особливості реформаційних та контрреформаційних рухів в Україні. Православні братства. Культурно-освітнє життя. Острозька академія, братські школи, єзуїтські колегії. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Іван Федоров. Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво.	Учень/учениця: • показує на карті територіальний розподіл українських земель на початок XVІ ст.;  зміни, що відбулися на українських землях унаслідок Люблінської унії; перші Січі; райони козацьких повстань 1590-х років; • характеризує особливості соціально-економічного, політичного та релігійного життя на українських землях; зміст Люблінської унії; діяльність православних братств; розвиток книговидання та шкільництва; повсякденне життя українців; історико-культурні пам’ятки; • визначає причини й наслідки Люблінської унії; виникнення козацтва і січей; вплив реформаційних і контрреформаційних рухів в Україні; історичне значення Пересопницького Євангелія; • висловлює судження щодо діяльності Василя-Костянтина Острозького, Дмитра Вишневецького, Івана Федорова, Криштофа Косинського та Северина Наливайка; • називає дати Люблінської унії, утворення першої Запорозької Січі, виходу друком перших книжок, заснування Острозької академії; • пояснює, застосовує терміни і поняття: «фільварок», «шляхта», «магдебурзьке право», «магнат», «козак», «унія», «Запорозька Січ», «кіш», «козацька старшина», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення», «козацькі війни», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».
1	Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ ІІ. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ наприкінці ХVІ – у першій половині ХVІІ ст.
8	Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол православної церкви. Утворення Греко-католицької церкви. Кримське ханство. Внутрішня і зовнішня політика. Походи козаків першої чверті ХVІІ ст.  Петро Конашевич-Сагайдачний. Похід на Москву 1618 р. Військо Запорозьке і Хотинська війна. Практичне заняття: Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва. Боротьба за відновлення православної ієрархії. Реформи митрополита Петра Могили. Козацько-селянські повстання 20-30-х рр. ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького». Києво-Могилянський колегіум. Полемічна література. Архітектура. Образотворче мистецтво.	Учень/учениця: • показує на карті Кримське ханство та шляхи набігів кримських татар; напрямки походів козаків на володіння Османської імперії та Московське царство; райони козацьких повстань 1620-1630-х років; • характеризує внутрішню і зовнішню політику кримських ханів; військово-політичну організацію козацтва; морські та суходільні походи козаків; традиції, звичаї та побут козаків; історико-культурні пам’ятки доби; • визначає причини й наслідки Берестейської унії; козацько-селянських повстань 1620-1630-х років; • висловлює судження щодо діяльності Іпатія Потія, Герасима та Мелетія Смотрицьких, Іван Вишенський, Петро Могила, Петро Конашевич-Сагайдачний; • називає дати утворення Греко-католицької церкви; доби «героїчних походів», походу козаків на Москву; Хотинської війни; козацько-селянських повстань; створення Києво-Могилянського колегіуму; видання «Ординації Війська Запорозького»; • пояснює, застосовує терміни і поняття: «Греко-католицька церква», «полемічна література», «героїчні походи».
1	Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.
5	Передумови, причини,  початок Національно-визвольної війни. Події 1648-1649 рр. Зборівський договір. Українська козацька держава – Війська Запорозького. Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічне життя. Зовнішня політика. Практичне заняття: Богдан Хмельницький як політик і людина Події 1650–1651 рр. Білоцерківський договір. Битва під Батогом. Молдавські походи. Облога Жванця. Кам`янецька угода. Українсько-московський договір 1654 р. Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Віленське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз.	Учень/учениця: • показує на карті полковий устрій держави – Війська Запорозького; кордони Української козацької держави; основні напрямки походів і битви Національно-визвольної війни; • характеризує перебіг Національно-визвольної війни; соціально-економічне становище українських земель після утворення козацької держави; зміст Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей», Кам`янецької угоди, умови Віленського перемир’я; • визначає причини та наслідки Національно-визвольної війни українського народу; наслідки українсько-московського договору 1654 р.; утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу. • пояснює особливості здійснення влади гетьмана в козацькій державі; взаємовідносини Війська Запорозького з державами-сусідами; • висловлює судження щодо діяльностіБогдана Хмельницького та його сподвижників в розбудові козацької держави; характер відносин з сусідніми державами; • називає дати основних битв Національно-визвольної війни, укладення Зборівського, Білоцерківського договорів, Березневих статей, Кам`янецької угоди, Віленського перемир’я; • пояснює, застосовує терміни і поняття: «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «генеральна військова та старшинська ради», «універсал», «полк», «сотня».
1	Історія рідного краю
1	Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ ІV. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50-х років ХVІІ – НА ПОЧАТКУ ХVІІІ ст.
9	Іван Виговський. Гадяцька угода. Україно-московська війна. Конотопська битва. Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я. Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини. Дем’ян Многогрішний. Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир». Припинення існування Правобережної Гетьманщини. Правобережне козацтво в останній чверті ХVІІ ст. Заселення і розвиток Слобідської України. Слобідські козачі полки.  Запорозьке козацтво. Іван Сірко. Практичне заняття: «Руїна»: причини і наслідки. Івана Мазепи. Внутрішня і зовнішня політика. Семен Палій. Північна війна і Україна. Пилип Орлик і його Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні. Церковне життя. Освіта. Архітектура. Образотворче мистецтво.	Учень/учениця: • показує на карті території Лівобережної і Правобережної Гетьманщини, Запорозької Січі, Слобідської України; події україно-московської війни; межу поділу України за Андрусівським перемир’ям, Бахчисарайським договором, «Вічним миром»; Чигиринські походи; події Північної війни на українських землях; територію поширення повстання Семена Палія; • характеризує зміст політики Росії щодо українських земель; адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя запорозьких земель; внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти і науки; історико-культурні пам’ятки доби; основні положенні Конституції Пилипа Орлика; • визначає причини і наслідки періоду «Руїни»; військово-політичного виступу Івана Мазепи; • висловлює судження щодо діяльностігетьманів Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького, Петра Дорошенка, Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Пилипа Орлика; кошових отаманів Івана Сірка, Костя Гордієнка; полковника Семена Палія; Феофана Прокоповича; • називає хронологічні межі періоду Руїни, дати Гадяцької угоди, Андрусівського договору, Бахчисарайського договору, «Вічного миру», повстання під проводом С.Палія; зруйнування Батурина і Чортомлицької Січі, Полтавської битви; ухвалення Конституції Пилипа Орлика; • пояснює, застосовує терміни і поняття: «Руїна», «протекторат», «Малоросійська колегія», «козацьке бароко», «Чигиринські походи».
1	Історія рідного краю
1	Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ у 20–90-х рр. ХVІІІ ст.
10	Іван Скоропадський, Павло Полуботок. Перша Малоросійська колегія. Данило Апостол. «Правління гетьманського уряду». Кирило Розумовський. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні. Друга Малоросійська колегія. Запровадження кріпацтва. Нова (Підпільненська) Січ. Петро Калнишевський. Ліквідація Запорозької Січі. Російсько-турецькі війни XVIII ст. і Україна. Ліквідація Кримського ханства. Колонізація Півдня України. Правобережна Україна.  Гайдамаки. Коліївщина. Буковина, Східна Галичина, Закарпаття. Рух опришків. Поділи Речі Посполитої. Зміни становища Правобережної України у складі Російської імперії. Західноукраїнські землі у складі володінь австрійських Габсбургів. Реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ. Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода. Архітектура. Образотворче мистецтво. Музики Практичне заняття: Козацькі літописи ХVІІ – ХVІІІ ст. як історичні джерела.	Учень/учениця: • показує на карті територію Лівобережної Гетьманщини, Олешківської і Нової Січі, Слобідської України; територіальні зміни, що відбулися унаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; • характеризує основні напрями політики Російської і Австрійської імперій щодо українських земель; адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя запорозьких земель; внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти і науки; історико-культурні пам’ятки доби; • визначає причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі; поділів Речі Посполитої; приєднання земель Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії; особливості розвитку культури козацької доби; причинирозгортання гайдамацького та опришківського руху на Правобережжі; наслідки реформ Марії-Терезії та Йосипа ІІ для українських земель; • висловлює судження щодо діяльності гетьманів Івана Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола, кошового отамана Петра Калнишевського; Олекси Довбуша, Максима Залізняка, Івана Гонти; Григорія Сковороди; • називає дати остаточної ліквідації гетьманства і Запорозької Січі, Кримського ханства, поділів Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України; Коліївщини; • пояснює, застосовує терміни і поняття: «гайдамаки», «опришки», «паланка», «Коліївщина», «козацькі літописи», «кріпацтво», «реформи».
1	Історія рідного краю
1	Узагальнення. Тематичний контроль
1	Узагальнення до курсу: «України в ранньомодерну добу та її внесок в загальноєвропейську спадщину».	Учень/учениця: • називає періодизацію історії України Раннього Нового часу; • характеризує і порівнює процес українського державотворення з основними тенденціями політичного розвитку європейських країн; • визначає особливості козацької доби, оцінює роль козацтва в історії України; • висловлює судження щодо діяльності провідних історичних осіб України XVІ – XVIII ст.
1	Резерв

Всесвітня історія

К­сть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1	ВСТУП  Середні віки в історії людства. Поняття і періодизація Нового часу, Ранньомодерної доби.	Учень/ учениця: ·      показує на карті провіднієвропейські     держави; ·      характеризує  цивілізаційної спадщини Середньовіччя; особливості розвитку світу напередодні Нового часу; ·      називає  хронологічні межі та періодизацію Середніх віків та Нового часу; ·      пояснює, застосовує поняття і терміни: «Новий час», «ранній Новий час», «Ранньомодерна доба»
Розділ І. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН
5	Причини й передумовиВеликих географічних відкриттів XV— XVI ст. Подорожі Х. Колумба, В. да Гами, Ф. Магелана. Конкіста – завоювання Нового світу. Створення колоніальних імперій. Зміна поглядів на світ. Торгівельний капітал.Мануфактурне виробництво і наймана праця. Розвиток техніки. Становлення капіталістичних відносин.  Повсякденне життя населення Західної Європи. Практичне заняття (на вибір вчителя): Наслідки Великих географічних відкриттів для історії людства / Цивілізації доколумбової Америки	Учень/ учениця: ·          показує на карті основних географічних  відкриттів; напрямки  нових торговельних шляхів, центри світової торгівлі. ·         характеризує  подорожі європейців;  життя народів доколумбової Америки (ацтеки, майя, інки); зміни у житті людей після Великих  географічних відкриттів; технічні досягнення раннього Нового часу; ·         визначає причини  і наслідки Великих географічних відкриттів;  ·         називає період Великих географічних відкриттів, дати подорожей Х. Колумба, Васко да Гами, Ф. Магелана; ·         пояснює, застосовує поняття і терміни: «Великі географічні відкриття», «конкіста», «колоніальна імперія»,   «зустріч цивілізацій»,«Революція цін», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий робітник»
1	Узагальнення. Тематичне оцінювання
Розділ ІІ. ВИСОКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ
5	Гуманізм. М. Сервантес, Еразм Роттердамський, Н. Макіавелі, Високе Відродження. Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело.  Північне Відродження. П. Брейгель, А. Дюрер. Зародження культури бароко. Рембрант, Рубенс, Тиціан. Практичне заняття(на вибір вчителя):Гуманістичні ідеї в творах Е.Роттердамського / Ідеї гуманізму в шедеврах Високого Відродження Католицька церква напередодні Реформації. М. Лютер і народження протестантизму. Т. Мюнцер. Поширення Реформації. Ж. Кальвін.  Аугсбурзький релігійний мир 1555 р. Контрреформація в Європі. І. Лойола. Єзуїти. Тридентський собор. Народження нової європейської науки. Р.Декарт, Й.Кеплер, Н.Коперник, Г. Галілей.	Учень/ учениця: ·         показує на карті регіони поширення реформації; культурні  центри Європи раннього Нового часу;  ·         характеризує   процес  Реформації і Контрреформації в Європі;  основні риси Ренесансу і бароко; досягнення науки; ·         пояснює вплив ідей Гуманізму на становлення європейської науки і суспільства; ·          визначає причини і наслідки Реформації та Контрреформації; основні ідеї М. Лютера, Т. Мюнцера, Ж.Кальвіна, Е.Роттердамського ·         називає  дату початку Реформації,  хронологічні межі епохи Ренесансу;видатні пам’ятки культури епохи   Ренесансу й бароко; ·          пояснює, застосовує поняття і терміни: «Реформація», «протестантизм», «лютеранство», «кальвінізм», «селянська війна», «Контрреформація», «орден  єзуїтів» «Високе Відродження», «Північне Відродження», «бароко»
1	Узагальнення. Тематичне оцінювання
Розділ ІІІ.  ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ у ХVІ — ХVІІ ст.
7	Становлення абсолютної монархії у Франції. Франциск І. Особливості Реформації у Франції. Релігійні війни. Нантський едикт. Кардинал А. Рішельє. Абсолютизм за Людовіка XIV. Ж.-Б.Кольбер. Королівська реформація в Англії. Генріх VIII. Єлизавета І. «Криваве законодавство» Англійська революція. О. Кромвель. Навігаційний акт. Реставрація і "Славна революція". «Білль про права».  Парламентська монархія. Володіння Габсбургів. КарлV, Філіп ІІ. Національно-­визвольна війна у Нідерландах. Утрехтська унія. В.Оранський. Практичне заняття (на вибір вчителя): Розвиток монархічних форм правління у країнах Західної Європи / Образ абсолютного монарха країн Західної Європи. Тридцятилітня війна. Вестфальська система міжнародних відносин	Учень/ учениця: ·      показує  на карті територію Англії, Франції, володінь Карла VГабсбурга, Об’єднані провінції Нідерландів; шлях «Великої армади»; територіальні зміни, що відбулися в результаті Тридцятилітньої війни; ·      характеризує  основні  рисиполітичного  і  релігійного розвитку західноєвропейських країн;абсолютизм в різних країнах Європи;  причини і наслідки релігійних війн у Франції,національно-­визвольної війни у Нідерландах,  Англійської революції; ·      висловлює власні судження щодо діяльності кардинала Рішельє, О. Кромвеля, В. Оранського; ·      називає хронологічні межі Тридцятилітньої війни, релігійних війн у Франції, національно­-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції; ·       пояснює, застосовує поняття і терміни: «релігійні війни», «абсолютизм», «протекціонізм», «меркантилізм», «Славна революція», «національно ­визвольна війна», «протекторат»
1	Узагальнення. Тематичне оцінювання
Розділ ІV. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. КРАЇНИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ у ХVІ — першій половині ХVІІІ ст.
4	Експансія Османської імперії. Сулейман Пишний. Народи Південно-Східної Європи під владою турків-османів Річ Посполита. Характерні риси шляхетської демократії. Московське царство. Іван IV Грозний. Смутний час. Початок правління династії Романових. Реформи патріарха Никона. Внутрішня та зовнішня політика Петра І. Народження Російської імперії.	Учень/ учениця: ·       показує на карті території Османської      Імперії, Російської держави, Речі Посполитої; ·      характеризує внутрішню та зовнішню  політику Османської імперії, Речі Посполитої та Російської держави; ·      визначає причини і наслідки османських     завоювань в Європі, Північної війни; значення  реформ Петра І; ·      висловлює судження щодо діяльності  Сулеймана Пишного, Сигізмунда ІІ Августа, Івана IVГрозного, Олексія Михайловича,Петра I; ·      називає дати Люблінської унії, зупинки османської експансії (облога Відня 1683 р.), проголошення Росії імперією; ·      пояснює, застосовує поняття і терміни: «султан»,   «шляхта», «опричнина», «Смута»,  «церковний розкол», «сейм», «Земський собор», «самодержавство»
1	Узагальнення. Тематичне оцінювання
Розділ V. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА
5	Початок промислового перевороту і його вплив  на життя різних верств населення. А.Сміт. Просвітництво. Енциклопедисти. Масони. Класицизм. Освічений абсолютизм. Володіння австрійських Габсбургів. Марія­Терезія. Йосип ІІ. Королівство Пруссія. Фрідріх ІІ. Російська імперія. Єлизавета І. Катерина ІІ. Міжнародні відносини. Війна за іспанську спадщину, війна за австрійську спадщину, Семилітня війна. Поділи Речі Посполитої. Початок боротьби за спадщину Османської імперії. Англійські колонії в Північній Америці. Декларація незалежності. Війна за незалежність. Утворення США. Конституція США Практичне заняття (на вибір вчителя): Особливості державного устрою США / Повсякденне життя в країнах Західної Європи у ХVІІІ ст.	Учень/ учениця: ·      показує на карті  територію Пруссію, володіння австрійських Габсбургів,  Російську імперію,  англійські колонії в Північній Америці та США; територіальні зміни, що мали місце впродовж ХVІІІ ст.; ·      характеризує зміст промислового перевороту, освіченого абсолютизму, класицизму, зміни у повсякденному житті протягом ХVІІІ ст.;   ·      визначає основні ідеї Просвітництва, «Декларації  незалежності» та Конституції США; зміст політики Англії щодо північноамериканських колоній; ·       пояснює причини і наслідкиреформ Марії­Терезії, Йосипа ІІ, Фрідріха ІІ, Катерини ІІ, боротьби за незалежність США і Семилітньої війни; ·      називає хронологічні межі промислового     перевороту, доби Просвітництва, Семилітньої війни, Війни за незалежність США, прийняття «Декларації незалежності» та Конституції США; дати поділів Речі Посполитої; ·       пояснює, застосовує поняття і терміни: «промисловий переворот», «освічений абсолютизм», «Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм», «конституція», «федерація»
1	Узагальнення. Тематичне оцінювання
Розділ VІ. СХІДНИЙ СВІТ в ХVІ –ХVІІІ ст.
2	Індія. Держава Великих Моголів. Бабур,  Акбар. Перське царство Сефевидів. Аббас І. Культура Індії та Персії. Китай. Маньчжурське завоювання. Династія Цин. Культура Китаю. Японія. Сьогунат Токугави.  Політика самоізоляції. Культура Японії.	Учень/ учениця: ·          показує на карті території Індії, Персії,   Китаю, Японії; ·         характеризує та порівнюєособливості економічного, політичного, соціального устрою Індії, Персії, Китаю, Японії; ·         визначає основні риси культурного розвитку народів Сходу; особливості взаємин з країнами Європи; ·            пояснює особливості правління Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави; ·         називає   дату встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави; ·         пояснює, застосовує поняття і терміни: «Великі Моголи», «маньчжури», «самураї», «політика самоізоляції», «мініатюра», «каліграфія»
1	Узагальнення до курсу: «Ранній Новий час в історії людства»	·         визначає і характеризує процеси модернізації і становлення єдності Світу; висловлює судження щодо основних здобутків раннього Нового часу

Виїзні семінари

17 травня 2016 року методист ІРМЦ Зборовська С. В. з метою використання краєзнавчих матеріалів в роботі вчителя історії, розвитку дослідницької роботи, виховання громадянина, патріота рідного краю,організувала виїзне засідання історичного клубу "Олімп".Активну участь в проведенні засідання прийняли участь Клинцівська ЗШ І-ІІІ ступенів та Степовий НВК. Вчителі відвідали музей в селі Володимирівка, де учні познайомили вчителі вз експозиціями. Згадав свою участь в роботі музею вчитель Могутненського НВК Шевко С. Г., який навчався в Володимирівській ЗШ і приймав активну участь в роботі музея. Вчителі історії зустрілись з Гордієнко М.Г, який провів екскурсію в селі Каніж та запросив до Каніжської загальноосвітньої школи. в будівництві  якої безпосередньо брав участь. Педагогічний  та учнівський колектив запрсили вчителів історії до своєї родини. Познайомивши зі школою, її звичаями, традиціями, вчителі Каніжської школи провели екскурсії в шкільних музеях. Історичні події, факти, біографії земляків розглядалися як призма. через яку вдалося найповніше відтворити картини життя людей певної епохи. Дякуємо вчителю історії Клинцівської ЗШ І-ІІІ ступенів Гордієнко О. М. за знайомство зі своєю родиною, живою сторінкою її історії.

  

Корисні посилання:

Український інститут національної пам'ятіhttp://www.memory.gov.ua/

Міністерство освіти і науки України http://mon.gov.ua/

Всеукраїнська асоціація викладачів суспільних дисциплін "Нова доба"http://www.novadoba.org.ua/

Шкільний портал "Острів знань" http://www.ostriv.in.ua/

Вікіпедія - вільна енциклопедія https://uk.wikipedia.org/wiki/

Видавництво "Шкільний світ" http://www.osvitaua.com/

Видавнича група "Основа" http://osnova.com.ua/

Видавництво АБАБАГАЛАМАГА http://ababahalamaha.com.ua/uk/

Блог Ворони Сергія Олексійовича, переможця обласного етапу Всеукраїнського конкурсу "Вчитель року - 2015" (номінація "Прпавознавство"), вчителя історії та правознавства http://femida-nvk26kir.at.ua/index/http_femida_nvk26kir_at_ua_index_0_2/0-2

Інститут історії України http://www.history.org.ua/?litera&sendBigAsk&year=kvinta&isInst=1&siteBibKat=%D0%97&main

Інститут модернізації змісту освіти http://www.imzo.gov.ua/

Український центр оцінюванння якості освіти (УЦОЯО) мhttp://osvita.ua/test/test_office/822/

Інститут передових технологій http://www.iat.kiev.ua/

Інститут педагогіки НАПН України http://www.undip.org.ua/

Видавництво "Ранок" http://www.ranok.com.ua/

Видавництво "Генеза" http://www.geneza.ua/

Видавництво "Літера"http://www.litera-ltd.com.ua/

Семінари:

Інтернет-семінар вчителів історії